Щорічна Асамблея країн-учасниць Міжнародного кримінального суду супроводжується і публікацією звіту Офісу Прокурора щодо ситуацій, які знаходяться на стадії попереднього розслідування.
На якій стадії знаходиться дослідження?
Наголошено, що ситуація в Україні знаходиться на фазі 3 попереднього розслідування. Це означає, що головний фокус Офісу зараз - це аналіз спроможності національної системи правосуддя справлятися із розслідуванням заявлених злочинів.
Серед планів Офісу на 2020 р. щодо ситуації у Криму та на Донбасі: аналіз інформації щодо роботи органів слідства та нагляду щодо ходу розслідувань та розгляду справ за потенційною кваліфікацією Офісу щоб визначити, щодо яких саме справ необхідне саме розслідування МКС, а де буде достатньо роботи національної системи.
Враховуючи те, що Україна визнала юрисдикцію МКС не обмежуючи її крайньою датою, ОТП також додатково продовжить розглядати інформацію про нові злочини, вчинені в умовах збройного конфлікту на території України.
Що говориться з приводу кваліфікації подій?
Офіс Прокурора переглянув додаткову інформацію, яка була надана щодо подій на Майдані.
Наголошено, що територія Кримського півострову знаходиться під ефективним контролем РФ починаючи з 18 березня 2014 р. і саме з цієї дати на події у Криму поширюється МГП. Власне міжнародний збройний конфлікт у Криму триває з 26 лютого 2014 р.
Відповідно до інформації, що є у розпорядженні Офісу, події на Донбасі досягли рівня збройного конфлікту, який розділяється на неміжнародний (щодо протистояння української сторони з незаконними збройними формуваннями "Л/ДНР" з 30 квітня 2014 р.) та міжнародний (щодо протистояння української сторони зі Збройними силами РФ щонайменше з 14 липня 2014 р.). При цьому Офіс продовжує розглядати докази, які дозволять зробити висновок про наявність загального контролю РФ над силами "Л/ДНР", що означатиме наявність на Донбасі виключно міжнародного збройного конфлікту.
Що говориться про склади злочинів?
На початку 2019 р. Офіс закінчив роботу з визначення предметної юрисдикції справ. Але залишається кілька суттєвих зауважень до отриманої Офісом інформації: не дивлячись на її значні масиви, часом недостатньо деталей та специфіки даних, зокрема щодо умов конкретних атак у контексті ведення бойових дій та відповідних порушень, та щодо фактів, пов'язаних із затриманням громадян на території Криму та Донбасу, доступу до яких не має українська сторона та неурядові організації.
Щодо ситуації у Криму виділяються наступні склади воєнних злочинів: вбивства (ст. 8(2)(a)(i)), тортури (ст. 8(2)(a)(ii)), приниження людської гідності (ст. 8(2)(b)(xxi)), незаконне позбавлення волі (ст. 8(2)(a)(vii)), примушення особи служити у збройних силах окупуючої держави (ст. 8(2)(a)(v)), свавільне позбавлення захищених осіб права на справедливий суд (ст. 8(2)(a)(vi)), переміщення населення з окупованої території (у контексті переміщення в'язнів та затриманих) (ст. 8(2)(b)(viii)), вилучення власності не зумовлене воєнною необхідністю (ст. 8(2)(b)(xiii)). Та ряд злочинів проти людяності: вбивства (ст. 7(1)(a)), депортація чи насильницьке переміщення населення (у контексті переміщення в'язнів та затриманих) (ст. 7(1)(d)),ув'язнення або інше позбавлення фізичної свободи (ст. 7(1)(e)), тортури (ст. 7(1)(f)), переслідування з політичних мотивів (ст. 7(1)(h)), насильницькі зникнення (ст. 7(1)(j)).
Щодо подій на сході України пропонується альтернативна кваліфікація воєнних злочинів в умовах міжнародного та неміжнародного збройного конфлікту: прямі атаки на цивільне населення та цивільні об'єкти (ст. 8(2)(b)(i)-(ii) чи 8(2)(e)(i)), прямі атаки на захищені об'єкти (ст. 8(2)(b)(ix) чи 8(2)(iv)), вбивства (ст. 8(2)(a)(i) чи 8(2)(c)(i)), тортури та нелюдське/жорстоке поводження (ст. 8(2)(a)(ii) чи 8(2)(c)(i)), приниження людської гідності (ст. 8(2)(b)(xxi) чи 8(2)(c)(ii)), згвалтування та інші форми сексуального насильства (ст. 8(2)(b)(xxii) чи 8(2)(e)(vi)). Також додатково виділені склади воєнних злочинів, вчинені тільки в умовах міжнародного збройного конфлікту: прямі атаки, які спричинили шкоду цивільним та цивільним об'єктам, які були вчинені з використанням військової переваги (непропорційні атаки) (ст. 8(2)(b)(iv)), незаконне позбавлення волі (ст. 8(2)(a)(vii)).
У контексті подій на сході також наголошено, що представники НЗФ вчиняли набагато більшу кількість злочинів, ніж українська сторона, хоча Офіс Прокурора аналізував окремі факти, вчинені обома сторонами. При цьому, при аналізі інформації Офіс знову наголошує на проблемах, які пов'язані з її повнотою, детальністю та можливістю отримати відповідні необхідні дані.
Офіс аналізував інформацію щодо розслідувань на національному рівні, які стосуються вищого та середнього рівня командування щодо подій у Криму та на Донбасі та потенційно можуть бути взяти для розслідування МКС.
Чого варто очікувати від Офісу Прокурора у 2020 р.?
Офіс продовжить вивчати саме ефективність та спроможність роботи національних правоохоронних органів. Окрім об'єктивної можливості притягнути винних вищих ланок командування до відповідальності, Офіс буде також більш детально аналізувати масштабність та тяжкість виділених складів злочинів, їх причини, спосіб вчинення, вплив та наслідки для жертв. Крім того, можна припустити, що Офіс визначив для себе потенційні справи, які можуть бути цікавими йому для потенційного відкриття розслідування, тому саме специфічна інформація щодо цих справ буде особливо цікавою для них.
Крім того, не дивлячись на багато маніпуляцій в Україні щодо того, що "українських військових будуть судити у Гаазі", Офіс визначив чіткий месседж про те, що злочини, вчинені незаконними збройними формуваннями на Донбасі мають масштабний та серйозний характер у контексті Римського статуту, не дивлячись на те, що порушення з української сторони також має місце. То цілком очевидно, що саме буде у фокусі роботи Офісу.