Правоохоронні органи

РОЗСЛІДУВАННЯ АВСТРАЛІЇ ВОЄННИХ ЗЛОЧИНІВ У АФГАНІСТАНІ: ПРИКЛАД ДЛЯ УКРАЇНИ

 

В Австралії було створено Офіс спеціального слідчого (Office of the Special Investigator), який буде здійснювати подальше оцінювання та розслідування щодо результатів звіту Генерального інспектора Австралійських сил оборони (IGADF) в Афганістані або, так званого, “звіту Бреретона”. Звіт, який було оприлюднено в листопаді 2020 року, підтвердив численні випадки ймовірних воєнних злочинів, скоєних австралійськими силами оборони (далі — АСО) в Афганістані в період із 2005 до 2016 року.

Офіс спеціального слідчого розпочав свою роботу 4 січня 2021 року, менш ніж через два місяці після публікації звіту Бреретона. З огляду на всі виклики, які австралійський уряд уже подолав і з якими ще зіткнеться, такі дії є прикладом ефективних та послідовних зусиль, спрямованих на досягнення міжнародного правосуддя, який Україна має взяти до уваги.

Чому цей приклад є релевантним?

Обидві держави стикалися зі схожими проблемами в контексті забезпечення відповідальності винних осіб, зокрема:

1. Обмежений доступ до доказів. В обох випадках збір доказів був ускладнений браком волі залучених сторін, географічною близькістю та доступністю місць скоєння ймовірних злочинів. Незважаючи на те, що обсяг та масштаби злочинів в Україні є більш чисельними, правоохоронні органи могли проводити певні слідчі дії вже незабаром після вчинення імовірного злочину, оскільки конфлікт є триваючим. Для порівняння, ймовірні злочини, що, як наслідок, почали розслідуватися в Австралії, стали відомі Генеральному інспектору через кілька років після того, як вони відбулися, і все ще вимагали значної слідчої роботи.

Австралійський уряд та АСО докладали поступових та систематичних зусиль для збору та оцінювання доказів за допомогою створення спеціального відділу для розслідування, як у рамках підготовки звіту Бреретона, так і незабаром після його опублікування, коли був створений Офіс спеціального слідчого. Такий підхід підвищує ефективність розслідування та економить дорогоцінний час із погляду необхідних слідчих дій та збору доказів, що дає змогу ефективно організувати роботу.

Департамент нагляду в кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту (далі — Департамент), був створений Офісом Генерального прокурора України наприкінці жовтня 2019 року, майже через 6 років після початку збройного конфлікту. Хоча певні зусилля щодо розслідувань докладались і в період до створення Департаменту, вони були недостатніми. Наразі все ще наявний брак систематичної та ефективної координації та єдиного підходу, необхідного для переслідування найтяжчих міжнародних злочинів, скоєних під час збройного конфлікту, особливо на рівні слідства та судів.

2. Інституційно-правова база. Ні Україна, ні Австралія раніше не стикалися з подібними ситуаціями, пов’язаними з воєнними злочинами. Не було ні спеціалізованих відомств чи установ, ні досвіду та експертизи, необхідних для проведення розслідування, переслідування та судового розгляду, у тому числі щодо судових процесів над австралійськими солдатами.

Українській правовій системі бракує істотного законодавчого та інституційного фундаменту. Додатковою проблемою є брак попереднього досвіду та експертизи в цій галузі. Дійсно, австралійський уряд загалом має більш розвинену правову систему. Австралія також ратифікувала Римський статут, що покращує та робить більш ефективною її співпрацю з МКС. Особливо актуальним цей аспект стає в контексті розслідування, що наразі здійснюється Судом щодо статутних злочинів, які ймовірно були скоєні під час війни в Афганістані. Ратифікація також ілюструє відповідальне дотримання принципу комплементарності. Тим не менш, інституційні та законодавчі перешкоди все ще мали місце, й уряду Австралії потрібно було налаштовувати ефективну роботу органів влади з метою забезпечення належного розслідування та переслідування.

В Австралії досі обговорюються питання щодо збереження імунітету для окремих військових чи притягнення до відповідальності вищого командного складу, а також як це впливає на дотримання принципу комплементарності МКС. Однак немає майже ніяких сумнівів, що відповіді на ці питання врешті-решт знайдуться, оскільки вбачається, що в державі є розуміння важливості впровадження міжнародного правосуддя як найбільш ефективного методу боротьби з безкарністю за тяжкі злочини та відновлення довіри людей до власного уряду.

Що ж стосується України, то таке усвідомлення, хоча й давно назріло, ще не дійшло до тих, хто приймають ключові рішення. Відкладення настання справедливості — це відмова в справедливості, від чого суттєво слабшає правова система держави, а також довіра людей до свого уряду.

Політична воля — це необхідна передумова.

То як австралійський уряд демонструє набагато швидшу та ефективнішу реакцію, ніж Україна? На нашу думку, є одне питання, яке з-поміж інших відіграє ключову роль, і це — політична воля.

Політична воля дає змогу здійснити реальні системні зміни в законодавчій, виконавчій та судовій гілках влади, а також уможливлює проведення розслідування та обвинувачення. Без політичної волі завжди бракуватиме бюджетного фінансування, не буде відбуватись ефективна координація між різними органами державної влади, не прийматимуться необхідні законодавчі рішення, і, як результат — усе більше й більше перешкод, які необхідно долати.

Державні службовці всіх рівнів в Австралії беруть активну участь у просуванні та стимулюванні ефективного розслідування. Варто також зазначити, що саме австралійські солдати зараз перебувають під слідством за ймовірне вчинення незаконних вбивств та інших воєнних злочинів. Це означає, що саме австралійський уряд та громадськість повинні визнати свою відповідальність, необхідність проведення реформ АСО, водночас зберігаючи суспільний лад та належне ставлення до армії. Цей факт ще більше ускладнює забезпечення політичної волі до реальних змін, і така відданість справедливості вказує на рівень зрілості австралійського суспільства. Тому ця ситуація заслуговує на спеціальне визнання, оскільки, незважаючи на такі виклики, уряд Австралії реагує належним чином і докладає реальні зусилля для забезпечення відповідальності за ймовірно скоєні тяжкі міжнародні злочини.

Це також має слугувати прикладом для України щодо того, як вирішувати такі делікатні питання, як, наприклад, переслідування всіх сторін збройного конфлікту, включно з власною.

Ми мусимо, нарешті, усвідомити, що якщо держава не визнає свою відповідальність і не діє відповідним чином, завжди залишатимуться перепони, що заважатимуть Україні здійснити правосуддя, забезпечити справедливість і стати державою, якою вона прагне бути: державою, яка поважає верховенство права та власних громадян.

 

мапа сайту